руховий — прикметник … Орфографічний словник української мови
опорно-руховий — прикметник … Орфографічний словник української мови
артикулема — и, ж. Руховий процес вимови звуків … Український тлумачний словник
кінестетичний — а, е. Руховий. •• Кінестети/чний аналіза/тор фізіол. те саме, що рухови/й аналіза/тор … Український тлумачний словник
мітацизм — у, ч., мед. Руховий розлад артикуляції, при якому часто замість інших приголосних вимовляється звук м … Український тлумачний словник
моторний — I а, е. 1) Прикм. до мотор. Моторна деталь. || Признач. для виготовлення моторів. Моторний цех. 2) Оснащений мотором, якому надає руху мотор. II а, е. 1) Проворний, спритний. || Жвавий. 2) Який виконується енергійно, у швидкому темпі. III а, е.… … Український тлумачний словник
палікінезія — ї, ж. Руховий розлад, який характеризується численним повторенням одного й того ж руху або жесту … Український тлумачний словник
моторний — 1 прикметник від: мотор моторний 2 прикметник проворний моторний 3 прикметник руховий … Орфографічний словник української мови